Екскурсії, які захоплюють дух

+38 (067) 273 33 81
+38 (095) 005 30 65
office.feel.ua@gmail.com

м. Львів
вул. Дорошенка 75
Пн-Пт: 10.00-18.00
Сб: 11.00-15.00

  • Українські Великодні традиції

Українські Великодні традиції

 

Давні звичаї

 

День Воскресіння Христового є одним із найзначніших християнських свят. Проте в Україні, як і всюди, християнство довго сусідило із язичницькими обрядами і звичаями. Спочатку церква боролася з ними, але згодом прийняла їх, наділивши новою, християнською символікою.

До приходу християнства на Русі-Україні Великдень або Великий день святкували у день весняного рівнодення – 22 березня. Це було святкування Нового року, весни, пробудження і відродження, перемоги життя над смертю. Не дивно, що воно переплелось із святкуванням Воскресіння Христа. Великдень увібрав в себе всі давні ритуали, пов’язані з приходом весни.

Вербна неділя за тиждень до Великодня присвячена в’їзду Христа в Єрусалим, де його зустрічали пальмовими гілками. Проте верба заміняє у нас пальму невипадково. Вона є здавна шанованим у народній культурі деревом, якому приписувались магічні властивості. І звичай бити одне одного вербовими гілочками з побажанням здоров’я походить з дохристиянських часів.

Дуже важливим є Страсний тиждень перед Великоднем. Це тиждень найстрогішого посту і підготовки душею і тілом до великого свята. Але тут також вплелися давні культи, зокрема, культ предків, який у слов’ян був дуже сильним. Вважається, що в Чистий четвер померлі приходять відсвяткувати свій, Навський Великдень (нава – загробний світ), а повертаються назад до раю-вирію аж на Провідну неділю.Страсна п’ятниця – найсумніший день Великоднього тижня, день, коли розіп’яли Христа. Люди ідуть до церкви до Плащаниці, і вважається, що до того не можна нічого їсти.

Головна містерія відбувається в ніч із суботи на неділю під час Всенощної служби, після якої священик сповіщає, що Христос Воскрес, і святить пасхальні кошики. В цю ніч не можна спати, бо хто спить, того омине щастя на цілий рік. Головною у пасхальному кошику є паска. Українська паска – це древній ритуальний хліб, пов’язаний із культом сонця та родючості. Паски печуть переважно у четвер і суботу. При замішуванні паски в приміщенні не повинно бути нікого, крім господині.

Крім паски в кошик кладуть також ковбаси, печене і копчене м’ясо, масло, хрін, яйця-крашанки і писанки. Сирних пасок на Галичині, як правило, не роблять, хоча ця традиція збереглась в Центральній і Східній Україні.

На сам Великдень після святкового сніданку свяченими наїдками біля церкви починають водити гаївки – пісні, танці та ігри, що колись були ритуальними, а зараз залишились просто забавами для молоді. Їх водять три дні. В текстах гаївок можна зустріти як християнську, так і дохристиянську символіку, та навіть згадки про різні історичні події. Вони є надзвичайно багатим матеріалом для дослідників.

За радянських часів з цими звичаями дуже жорстко боролися, тому на сьогоднішній день багато що вже втрачено.Проте зараз традиції відроджуються з новою силою, особливо в Галичині, де їх не встигли настільки витерти з народної пам’яті. А щоб побачити це все на власні очі, завітайте на Великдень до Львова і візьміть участь у гаївках в Шевченківському гаю!

 

Писанки

 

Писанка у нашій розповіді варта окремого розділу. Яйце – дуже давній символ. У багатьох народів є міф про народження світу з яйця. Яйце – символ сонця, родючості, відродження та вічного життя. Яйця використовували у ритуалах задовго до християнських часів.

Про крашанку (зафарбоване в один колір яйце) існує безліч легенд. Згідно з однією з них, Діва Марія прийшла до імператора сповістити, що Христос воскрес, і принесла йому в знак цього яйця. І на доказ її слів яйця з білих стали червоними. Інша легенда мовить про те, що Христос в знак свого воскресіння виніс і роздав крашанки зі свого гробу – тобто вони були покладені у гріб за юдейським звичаєм. Яйце використовується у Великодніх обрядах різних народів світу. Проте писанка є лише в Україні.

Під час розкопок у княжому Києві археологи знайшли розписані кам’яні яйця в давніх похованнях. Візерунки, які зустрічаються на писанках, мають дуже глибоке коріння. Деякі символи, особливо солярні знаки, походять ще з часів індоєвропейської пранародності, що розповсюдилась потім з Причорноморських степів на схід і на захід і дала початок багатьом сучасним народам. Древні писанкові символи змістовно пов’язані з сюжетами ритуалів-гаївок. На жаль, точно розшифрувати  зміст більшості з них на сьогоднішній день дуже важко.

Писанка мала багато ролей у Великодніх ритуалах. Одна з них стосувалася свята весни як свята кохання – дівчата дарували писанки хлопцям, а найкращі – тим, кого кохали. Це був один зі знаків, яким можна було розповісти про свої почуття. Також з писанками було пов’язано багато ігор, особливо дитячих. І, звичайно ж, магічних ритуалів.

На сьогодні мистецтво писанкарства знову відроджується і переживає розквіт уже у творчому переосмисленні визначних майстрів цього древнього мистецтва. На святкуванні Великодня у Львові завжди є можливість ознайомитися з творчістю майстрів і навчитися писати писанки самому.

 

Святкування Великодня у Львові

 

Святкування Великодня у Львові після святкового сніданку переважно концентрується у Шевченківському Гаю. Тут вже багато років поспіль проводять гаївки за старовинними звичаями. Взяти участь у іграх і танцях може кожен бажаючий.

Також Львів – одне з небагатьох міст, де збереглась традиція Обливаного понеділка. Вода – символ очищення і оновлення, а також символ дощу, що приносить плодючість. Колись у понеділок хлопці обливали дівчат, а у вівторок – дівчата хлопців, але пізніше ці відмінності стерлися. Цей обряд був важливою частиною ритуалів залицяння – хлопці обливали в першу чергу тих дівчат, які їм подобались, і яких вони потім сватали до шлюбу. Сьогодні обливаний понеділок – це весела забава для молоді. І якщо раніше вона іноді виходила за рамки, і деколи людей обливали просто на вулиці, незважаючи на вік і будь-які правила пристойності, то минулого року міська рада заборонила обливатися всюди крім спеціально виділених місць. Наприклад, Площі Ринок, де всі бажаючі могли посушитись і зігрітись після обливання у довколишніх кав’ярнях. Обливання також традиційно проходять у Шевченківському Гаю під час гаївок.

Якщо Ви завітаєте до Львова цього Великодня, то матимете змогу також побачити мистецькі писанки щорічного Фестивалю писанок на пл. Музейній біля Музею історії релігії та Виставку народних інструментів у Шевченківському Гаю. Детальніша інформація про святкові заходи буде доступна згодом. Не забувайте завітати на наш сайт і переглянути їх у рубриці «Події».